- уклінний
- [укл’і/н:ией]
м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і (від уклі/н)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
уклінний — прикметник від: уклін … Орфографічний словник української мови
уклінний — а, е. Який виражає пошану; шанобливий. || Який виражає покору, смиренність. •• Уклі/нне проха/ння заст. ввічлива форма прохання … Український тлумачний словник
уклінно — Присл. до уклінний. •• Уклі/нно прошу/ шанобливо ввічлива форма прохання. Уклі/нно дя/кую шанобливо ввічлива форма подяки … Український тлумачний словник
шанобливий — I (сповнений поваги, пошани до кого н. про почуття, стосунки тощо), уклінний, пош[ч]тивий; благоговійний, побожний (безмежно шанобливий) Пор. увічливий 2) II ▶ див. увічливий 1), увічливий 2) … Словник синонімів української мови